Фото без описуКоли на вулицях нашого селища майорять українські прапори і золотіють каштани, душа наповнюється якимись неймовірними, піднесеними відчуттями прекрасного, патріотизму, гордості, шанобливості, поваги до рідного містечка Солоного. 
Ось і зараз, милуючись прапорами на вулицях містечка, мимоволі згадується вірш Дмитра Павличка «Наш прапор» :
"Небеса блакитні сяють з глибини, 
А пшеничні й житні мерехтять лани. 
Образ цей не зблідне, хоч минуть жнива.
Це знамено рідне – злото й синява. 
Прапор наш, як літо, в сонці майорить.
По долині – жито, по горі – блакить.
Прапор наш – не битва, не рушничний дріб: По горі – молитва, по долині – хліб..."
Цінуймо нашу маленьку батьківщину, любімо неньку-Україну!
P.S.Дякуємо Владиславу Яценко за фото, які завжди надихають, наповнюють душу почуттями прекрасного, наповнюють радістю та натхненням. А ще відкривають такі звичайні, на перший погляд, місця в Солоному з іншої сторони: краси та дивовижності.