Історична довідка

Солонянська селищна територіальна громада —територіальна громада в Україні, Дніпропетровської області. Адміністративний центр — смт Солоне. До складу громади входить 51 населений пункт: 1 смт, 49 сіл і 1 селище.

Площа — 863,5 км². Населення — 25 398 мешканців (2021). Утворена 14 серпня 2015 року в рамках адміністративно-територіальної реформи 2015 року шляхом об’єднання населених пунктів Солонянської селищної ради, Василівської, Малозахаринської, Широчанської сільських рад.

З 2021 року до складу громади приєднано території Башмачанської, Військової, Микільської, Письмечівської, Привільнянської, Сурсько-Михайлівської колишніх сільських рад.

До 2020 року Солонянська селищна територіальна громада входила до складу  Солонянського району, а відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року громада входить до складу Дніпровського району.

Селище міського типу Солоне знаходиться на берегах невеликої пересихаючої річки Солоненька, яка через через 5 км впадає в річку Мокра Сура. На річці і декількох пересихаючих струмках зроблені загати. Через селище проходить автомобільна дорога Т 0417.

Територія Солонянської селищної територіальної громади не дуже компактна, середня відстань до центральної садиби становить 5 кілометрів,  разом з тим  наявні населені пункти відстань до адміністративного центру громади від яких становить понад 20 кілометрів.

Перші оселі на місці сучасного селища виникли ще в ІІІ тисячолітті до нашої ери. Рештки поселень і курганні могильники ямної культури доби міді-бронзи були знайдені при археологічних розкопках на околицях села.

Адміністративний центр Солонянської селищної територіальної громади - смт Солоне. Селище міського типу Солоне знаходиться на берегах невеликої пересихаючої річки Солоненька, яка через 5 км впадає в річку Мокра Сура. На річці і декількох пересихаючих струмках зроблені загати. Через селище проходить автомобільна дорога Т 0417.

Перші оселі на місці сучасного селища виникли ще у ІІІ тисячолітті до нашої ери. Рештки поселень і курганні могильники ямної культури доби міді бронзи збереглися на околицях села до нашого часу. На початку ХVIII століття почалося заселення землі по річці Солоненькій. 

Згодом поселення дістало назву Енгельгардтівка. Наприкінці XVIII  століття село було назване Солоненьким. На той час тут жило 485 чоловік. Наприкінці ХІХ століття сільській громаді села, яке стало називатися Солоним, вже належало 1785 десятин землі.                         

Влітку 1923 року Солоне стало районним центром. Поступово міцніла економіка. У 1938 році за досягнення з розвитку зернового господарства та тваринництва колгоспи Солоного стали учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки.

В селі працювали лікарня, амбулаторія, пологовий будинок. Великі зрушення сталися в галузі освіти і культури. У селі була семирічна школа (напередодні Другої світової війни її реорганізували на десятирічну). При районному Будинку культури на 500 місць працювала бібліотека для дорослих  і дітей. Село було повністю радіофікованим, виходила районна газета (тираж – 3000 примірників).

У 1961 році Солоне отримало статус селище міського типу.

Наприкінці 1964 року було створено плахофабрику. А у 1963 році було побудовано нове приміщення середньої школи, а у 1965 році в селі збудували дитячий комбінат на 140 місць.                              

Солоне перейшло з перебудовчої фази у становлення сучасності ХХ століття.

Ті, хто народився і виріс в Солоному, і ті, для кого воно стало другою батьківщиною, закохані в нього. Бо це – наш спільний єдиний дім, де поруч рідні люди, друзі, рідна домівка, улюблена робота, де знайомий кожний куточок селища,  яке з кожним роком стає кращим.

У селищі знаходиться будинок братів Бергманів . Зараз в цій будівлі розміщені краєзнавчий музей , районний архів, бібліотека, центр надання адміністративних послуг. Сім’я Бергманів у 1862 році отримала 15 тисяч десятин землі. На території селища розташовані дві садиби які належали Пітеру Хугу, Абрахаму та Герману Бергманам. Одна з них є пам’яткою архітектури України місцевого значення. Бергмани активно розвивали регіон. Земська лікарня, земська школа, дороги, початкові школи в інших населених пунктах збудовані за сприяння родини Бергманів багато будівель існують до цього часу, один із ставків створено братами на річці Солоненька.