Конфлікт інтересів

Конфлікт інтересів - це конфлікт між публічно-правовими обов'язками і приватними інтересами державної посадової особи, за якого її приватні інтереси, котрі випливають з її положення як приватної особи, здатні неправомірним чином вплинути на виконання цією державною посадовою особою її офіційних обов'язків або функцій.

Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон).

Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (ст.1 Закону).

Методичні рекомендації щодо застосування окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції  (наказ Національного агентства з питань запобігання корупції від 02.04.2021 року № 5)

Методичні рекомендації НАЗК від 02.04.2021 №5.pdf

ЗАПОБІГАННЯ КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ

Згідно з ст. 28 Закону - суб'єкти, зазначені у частині 1,2 ст. 3 цього закону, зобов'язані:

  • вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
  • повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство з питань запобігання корупції чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
  • не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 
  • вживати заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

    ЗОВНІШНЄ ВРЕГУЛЮВАННЯ КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ

Відповідно до  ст. 29 Закону  зовнішнє регулювання конфлікту інтересів здійснюється наступним шляхом:

  1. усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
  2. застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;
  3. обмеження доступу особи до певної інформації;
  4. перегляд обсягу службових повноважень особи;
  5. переведення особи на іншу посаду;
  6. звільнення особи.

З метою формування єдиного підходу до дотримання правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, обмежень щодо запобігання корупції як невід'ємної складової запобігання вчиненню корупційних та пов'язаних з корупцією правопорушень,  Національне агентство з питань запобігання та виявлення корупції розробило методичні рекомендації щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції. (Методичні рекомендації)