Фото без описуПам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і  життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими в тяжкому смертельному сні 1933 року.

Зараз щороку Україна прихиляє коліна перед мільйонами жертв Голодомору 1932-1933 років, перед тими страждальцями, могили яких розкидані по садках, балках, дворах, узбіччях доріг та на цвинтарях, де насипані великі могили або колективні. Воістину говорять колективний голод, колективний холод, біль і страждання, колективна смерть, вони й понині кровоточать у серцях тих, хто пережив страшні роки, а тепер дістав таку можливість розповідати, свідчити, переконувати.

На знак вшанування пам’яті невинних жертв Голодомору у суботу 26 листопада з 16 години приєднуйтесь всією родиною до Всеукраїнської акції «Запали свічку пам'яті!». Нехай світло з цієї свічки буде знаком скорботи по “невинно убієнних”. Нехай ваша оселя в цей день  стане храмом пам’яті тим, хто був невинно замучений, знищений, пішов у небуття, хто недожив, недолюбив, недоспівав свою пісню. Цей вогник символізуватиме нашу скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів співвітчизників.

Нині доля Батьківщини в ваших руках, завтра – в руках ваших дітей. І щоб ніколи не повторилися трагедії народу, хай  ваші руки будуть міцними, надійними, голови – світлими, а серця – благородними. Пам'ятайте, якими кривавим був шлях до свободи, й дорожіть  нею.

Не звільняється пам'ять, відлунює знову роками.

Я зітхну... Запалю обгорілу свічу.

Помічаю: не замки — твердині, не храми —

Скам'янілий чорнозем — потріскані стіни плачу.

Піднялись, озиваються в десятиліттях

З далини, аж немов з кам'яної гори

Надійшли. Придивляюсь: «Вкраїна, двадцяте століття»

І не рік, а криваве клеймо: «Тридцять три».

Пам'ять про Голодомор має бути вічною, як реквієм, як пересторога  всім сущим на Землі.                                                                                                          

Україна пам’ятає!

Світ визнає!