30 жовтня 2025 року в Солонянському музеї історії відбувся зворушливий та пам’ятний захід до 10-річчя Солонянської громади та 50-річного ювілею музею.

30 жовтня 2025 року в Солонянському музеї історії відбувся зворушливий та пам’ятний захід до 10-річчя Солонянської громади та 50-річного ювілею музею.
Пів століття збереження пам’яті, традицій і душі нашого краю — саме так можна описати історію музею, який став справжнім осередком любові до рідної землі. У цей день його двері гостинно відчинилися для всіх, хто хотів доторкнутися до минулого, побачити оновлені експозиції та відчути гордість за Солонянщину.
З вітальним словом до громади звернувся селищний голова Михайло Копейко, який наголосив, що музей — це серце нашої історії, місце, де зберігається пам’ять про покоління, що творили Солонянщину. Він подякував працівникам музею за їхню невтомну працю, любов до своєї справи та збереження духовної спадщини краю, а також побажав розвитку, єдності й процвітання громаді.
До ювілею селищний голова вручив музею цінний подарунок — як символ вдячності за багаторічну діяльність і вагомий внесок у розвиток Солонянщини.
А також , вклав останній пазл в серце нашої мапи - манрівниці, яка протягом року зібрала всі старостинські округи.
Особливим моментом стало вітання від Анастасії Корипаєвої, яка подарувала музею вишиту карту України — витвір, сповнений любові, сили та віри в незламність нашого народу. Вона зазначила, що ця карта — не просто вишивка, а оберіг, який єднає серця українців у любові до своєї держави.
Також у рамках святкування діяла алея майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, де місцеві умільці представили свої вироби — вишивку, ляльки-мотанки, плетені вироби, картини, прикраси та інші творчі роботи, які вкотре довели, що Солонянщина — край талановитих і натхненних людей.
Кожен експонат, кожна світлина, кожна історія нагадували, що наша земля — це земля героїв, працьовитих і щирих людей. Атмосфера єдності, вдячності та гордості панувала у залі — адже ми не просто згадуємо минуле, ми продовжуємо його творити.
Разом ми написали ще одну яскраву сторінку історії нашої громади — сторінку, сповнену любові до рідного краю та віри у його майбутнє.































