Що таке діпфейки та як не стати жертвою обману

Росіяни опановують інструменти штучного інтелекту, щоб їх фейки виглядали переконливими та вводили в оману все більше людей. До сучасних інструментів вдаються й недобросовісні українці, які таким чином хочуть наростити популярність того чи іншого створеного ними ресурсу в соцмережах.

Діпфейк - це штучно згенеровані відео, аудіо чи фото, створені для введення в оману. Вони зображують конкретну особу чи групу осіб.

Сьогодні діпфейки активно використовуються з кількох причин:

Новизна. Українська інтернет-аудиторія ще недостатньо знайома з цим типом фейків, тому користувачі з більшою ймовірністю віритимуть інформації, поданій у діпфейку.

Приклад: у багатьох соцмережах наприкінці 2023 року активно поширювали фейкове відео, де нібито Володимир Зеленський говорить, що всім українцям, які не виїхали за кордон під час повномасштабної війни, виплатять по 16 тисяч гривень.

Ефективність. Створити діпфейк можна з будь-яким політиком, актором, громадським діячем, за основу взявши реальне відео. Для цього спікера можна написати будь-який текст будь-якою мовою, поєднати відео та аудіоряд і представити це відео як правдиву топновину.

Приклад: у березні 2022 року в ефірі «Україна 24» показали відео, де нібито Володимир Зеленський оголошує про капітуляцію України у війні з росією.

Простота. Згенерувати діпфейк можна за лічені хвилини за допомогою інструментів штучного інтелекту. Чим простіший діпфейк, тим легше його розпізнати. І навпаки, чим більше часу пропагандисти приділили створенню діпфейку, тим складнішим стає завдання з його розвінчання. Російська пропаганда використовує як прості, так і складні діпфейки, залежно від інформаційних приводів.

Види діпфейків

Комерційні. Автори фейку створюють сторінку в TikTok або Instagram, яка візуально повторює стиль відомого українського ЗМІ чи блогера, й наповнюють цю сторінку штучно згенерованими відео, обовʼязково на гостру соціальну тематику.
Наприклад, мобілізація, повернення чоловіків із-за кордону, новини з фронту тощо. Зазвичай такі відео дають якусь частину інформації, а щоб дізнатися решту, пропонують перейти на анонімний Telegram-канал, посилання на який зазвичай закріплене в шапці профілю. І щоб отримати доступ, на нього треба підписатися. Звісно ж, жодної корисної інформації на цьому каналі ви не знайдете, проте підписка залишиться. Такі діпфейки зазвичай використовують для накручуванняінтернет-аудиторії.
Розважальні. Такі діпфейки зазвичай публікують на сатиричних Telegram-каналах – вони обігрують відомі або присвячені актуальним. Наприклад, є багато варіацій зі словами самопроголошеного диктатора Білорусі Лукашенка про те, звідки на Білорусь нібито готувався наступ.Або вигадані «погрози» голови СБУ Василя Малюка тим українцям, які знімають роботу ППО. Їхня мета — розважити аудиторію, привернути її увагу до себе та збільшити кількість підписників.
ІПСО (інформаційно-психологічна операція). Російські ІПСО спрямовані на підрив довіри українців до влади та Сил оборони України, зменшення волі до перемоги та поширення паніки. Наприклад, у листопаді 2023 року російські Telegram-канали масово поширювали фейкові відео з Валерієм Залужним, де він закликав ЗСУ покинути зони бойових дій і захоплювати владу.

Як дізнатися, що перед вами – діпфейк

Ознаки, що можуть свідчити про несправжність відео:

міміка спікера, особливо рух губ, не повністю збігається зі сказаним
фейкове відео опубліковане не на перевіреному новинному ресурсі чи офіційній сторінці спікера, а на анонімному каналі в соціальних мережах.
відео має погану якість.
у відео відсутні сторонні звуки та шуми
голос спікера відрізняється від голосу реальної людини.
заява спікера суперечить його попередній риториці.

Наприклад, коли Валерій Залужний несподівано виступає за державний переворот, а Володимир Зеленський неочікувано наказує відступити з Авдіївки.

Щоб розпізнати діпфейки в зображеннях, варто звернути увагу на:

дрібні деталі на фото
розмиті обличчя
глянцевий ефект у шкіри
зайві або відсутні кінцівки
викривлені символи, як-от неправильні смуги на прапорі
неприродний фон
неприродні пози людей на світлині

Існують кілька цифрових інструментів, що допоможуть виявити діпфейк.

Оригінальність аудіозапису допоможуть перевірити такі безкоштовні інструменти:

PlayHT
AI or Not
AI Speech Classifier (дозволяє визначити, чи згенерували аудіо на сайті ElevenLabs, працює й з українською мовою)

Серед платних ресурсів: AI Voice Detector, Resemble Detect.

Перевірити оригінальність зображення допоможуть такі безкоштовні інструменти:

Fake news debunker by InVID & WeVerify
FotoForensics
AI or Not.

Як не потрапити на гачок діпфейку

Менше емоцій. Мета діпфейку — розпалити ваші емоції. Тому, якщо ви бачите контент, що несе більше емоційного навантаження, ніж інформаційного, перше, що треба зробити – відправити ці емоції на «карантин» та не вчиняти імпульсивних дій. Наприклад, не поширювати інформацію серед свого кола спілкування: ви лише посилите дію цього фейку.
Обʼєктивно проаналізуйте джерело, де опублікували діпфейк. Чи це перевірене медіа, чи анонімний канал у соцмережі? Подивіться, які ще новини публікують на цій сторінці, чи є на ній приклади заангажованого висвітлення подій. Якщо ця сторінка поширює однотипні відео чи новини з гучними емоційними заголовками, не варто довіряти цьому джерелу.
Перевірте, що про це писали надійні українські ЗМІ з білого списку медіа від Інституту масової інформації. До цього списку входять українські ЗМІ, що дотримуються професійних стандартів і яким можна довіряти. Якщо такі медіа не висвітлювали дану новину, цілком імовірно, що це фейк. Також варто перевірити канали українських фактчекерських організацій: VoxCheck, Центру стратегічних комунікацій, StopFake.

Якщо ви виявили діпфейк або сумніваєтесь, чи можна вірити новині, напишіть про це в чат-бот Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Інструкцію розроблено за рекомендаціями фактчекінгового проєкту VoxCheck.