Напередодні Всесвітнього дня боротьби з дитячою працею Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань  праці  роз’яснює норми трудового законодавства при працевлаштуванні молоді та інформує про права неповнолітніх осіб, які поєднують працю з навчанням.   

Фото без опису

Всесвітній день боротьби з дитячою працею відзначається 12 червня. Цей день встановлений за рішенням сесії Генеральної конференції Міжнародної організації праці, яка відбулася 3-20 червня 2002 року, задля привернення уваги громадськості до проблеми дитячої праці, а особливо, її найгірших форм: рабства і примусових робіт, праці в небезпечних умовах, залучення дітей у торгівлю наркотиками і заняттям проституцією.

Дитяча праця – це праця, виконання якої є небезпечним і шкідливим фактором для дитини, заборонена міжнародним та національним законодавством. Саме проти такої праці, яка набула особливого поширення в епоху індустріалізації, спрямувала свою діяльність МОП, однією з перших Конвенцій якої була заборона використання праці дітей віком до 14 років на промислових підприємствах (1919 рік). Згодом ухвалено й інші документи, серед яких особливе місце посідає Конвенція №182 «Про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці», прийнята в 1999 році (Україна ратифікувала документ у жовтні 2000 року).

Передусім слід зазначити, що неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх. Водночас  в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці неповнолітні користуються пільгами, встановленими законодавством України.

На кожному підприємстві, в установі, організації має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження.

Не допускається прийняття на роботу осіб молодше 16 років. За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли 15 років. Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними 14-річного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

При прийнятті на роботу неповнолітньої особи необхідно пам’ятати, що такій особі має виповнитись щонайменше 16 років, в іншому випадку вимагається  обґрунтувати необхідність прийняття такої особи на роботу та до особової справи працівника долучити: копію свідоцтва про народження або паспорта; згоду одного з батьків або особи, що його замінює – якщо особі від 14 до 16 років; документ, який підтверджує, що особа буде виконувати роботу у вільний від навчання час – якщо особі від 14 до 16 років.

Неповнолітніх працівників повинні приймати на роботу лише після попереднього медичного огляду. Надалі такі працівники обов'язково повинні проходити медичний огляд – щороку.

Після прийняття на роботу неповнолітнім проводяться інструктажі з охорони праці, закріплюється за досвідченим працівником які зобов'язаний контролювати  належні,  безпечні  і здорові умови праці неповнолітніх,  їх інструктування і навчання з безпеки праці та  виконання неповнолітніми  вимог охорони праці.

Протягом   перших 10-15 змін неповнолітні  проходять  стажування  як дублери на робочих місцях. Після стажування організовується перевірка засвоєння ними  навичок з метою визначення готовності неповнолітніх до подальшої роботи на штатних робочих місцях. Неповнолітнім, які  показали  необхідні знання та уміння в практичній роботі,  постійно діючою комісією  з перевірки  знань  з  питань  охорони  праці підприємства надається  дозвіл на право виконання робіт під  наглядом  досвідченого  працівника.

При цьому випробувальний термін для неповнолітніх не встановлюється.

Водночас слід зазначити, що особам віком від 14 до 18 років встановлюється скорочена тривалість робочого часу. Заробітна плата працівникам молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Умови праці підлітків на виробництві мають суттєво відрізнятися від трудових умов інших повнолітніх робітників. Це зумовлено не тільки відсутністю певної спеціальності чи професійного спрямування, але й специфічними фізіологічними особливостями підліткового організму, який починає формуватися. Наведені обставини стали визначними для формування відмінностей у засадах правового регулювання праці неповнолітніх в Україні. Зокрема, трудові права підлітків захищені і низкою таких заборон:

  • робота вночі неповнолітніх заборонена так само, як і робота у вихідні дні; також роботодавець не має права залучати неповнолітніх до виконання неоплачуваних робіт;
  • як уже згадувалося, не можна залучати осіб віком менше 18 років до тяжких робіт із небезпечними умовами, робіт під землею;
  • неповнолітнім забороняється працювати із переміщенням та підійманням вантажів, вага яких перевищує гранично дозволені норми зазначених Граничних нормах підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.03.96 р. N 59;
  • у процесі виробничої практики неповнолітні особи повинні перебувати не більше 4-х годин в умовах виробництва (підприємства) за умов суворого дотримання правил та норм з охорони праці під час здійснення трудової діяльності;
  • заміна відпустки (тривалістю 31 календарний день) фінансовою компенсацією - неприпустима. Відпустка для неповнолітніх надається на прохання самого робітника в необхідний для нього період;
  • забороняється приймати на роботу неповнолітніх у разі, якщо вона пов’язана зі зберіганням, виробництвом та дистрибуцією спиртовмісних напоїв.

На підставі викладеного, зазначимо, що неповнолітня працююча молодь — це особлива група населення, яка відрізняється від інших віком, правовим положенням, наявністю додаткових трудових пільг і гарантій, наданих їй державою під час виконання трудової діяльності з урахуванням віку, стану здоров’я та умов праці. Тому нині охорона праці неповнолітніх не менш важливе завдання, ніж охорона праці дорослих людей. Адже діти та підлітки менш здатні чинити опір у порівнянні з дорослими людьми й тому не можуть подібно до них протестувати проти несправедливих умов праці. Неповнолітня молодь при виконанні трудових завдань повинна бути насамперед захищена від посягання на їхнє здоров’я, і при цьому їхня робота не повинна бути перешкодою для їхнього всебічного розвитку. Головна ціль держави - за допомогою законодавства про охорону праці неповнолітніх захищати дітей і підлітків від психофізіологічних і фізичних перевантажень і від небезпек на робочому місці.