Запобігання наркоманії в підлітковому віці

Фото без опису Зараз наркотики тісно переплелись з життям суспільства. Вони суттєво впливають на кожного, незалежно від того, вживає їх людина чи ні. Наслідками вживання наркотиків є втрата працездатності і здоров’я в молодому віці, смерть внаслідок передозування або спричинена ускладненнями наркоманії, поширення ВІЛ/СНІДу, вірусних гепатитів, соціальна дезадаптація, зростання злочинності.

Тому кожному дуже доречно знати, які негативні соціальні, правові і медичні наслідки приносить знайомство з цією отрутою.

Наркоманія – це захворювання, що виникає у разі систематичного вживання речовин, що включені до списку наркотиків, та проявляється психічною та фізичною залежністю від них. 

Найчастіші шляхи вживання наркотичних речовин

  • Куріння
  • Внутрішньовенне введення
  • Ковтання
  • Вдихання (через слизову носа)

Психоактивні речовини (ПАР) — речовини, що спричиняють звикання та/або залежність за умов систематичного вживання. До психоактивних речовин належать алкоголь, наркотичні речовини, окремі лікарські та інші засоби.

Характерні ознаки синдрому залежності від ПАР:

  • сильне бажання чи почуття непереборної тяги до прийому ПАР;
  • порушена здатність контролювати поведінку, пов’язану з прийомом ПАР;
  • ознаки толерантності до дії психоактивної речовини, що проявляються в необхідності значного збільшення кількості речовини для досягнення бажаного ефекту;
  • поглиненість уживанням ПАР, котра проявляється в тому, що заради прийому речовини людина повністю або частково відмовляється від важливих альтернативних задоволень і зацікавлень чи витрачає багато часу на діяльність, необхідну для придбання і прийому речовини, та на відновлення після її ефектів;
  • вживання психоактивних речовин всупереч явним ознаками шкідливих наслідків для здоров’я, роботи/навчання, стосунків з друзями, членами родини тощо.

Розрізняють кілька етапів розвитку наркозалежності. В загальних рисах формування залежності відбувається в наступній послідовності:

  1. Експеримент. На цьому етапі потенційний споживач вивчає, як можна підняти собі настрій за допомогою наркотичних речовин. Він на власному досвіді визначає дію наркотичних речовин на свідомість.
  2. Періодичне вживання (стадія контрольованого прийому). Прийом наркотичних речовин пов’язаний з якимись обставинами. Періодичне вживання характерізується певним ступенем самоконтролю за частотою вживання та дозою.
  3. Регулярне вживання. На цьому етапі споживач більше не вживає наркотик тільки для того, щоб отримати позитивні емоції, він також намагається позбавитись від негативних емоцій та станів.
  4. Нав’язлива ідея. На цьому етапі споживач в значній мірі розраховує на наркотик як на засіб позбавлення від негативних емоцій.
  5. Формування психофізіологічної залежності. Останнім етапом є психофізіологічна залежність. На цьому етапі споживачу важко стає відтворити позитивні моменти, які раніше мотивували його поведінку. Тепер замість ейфорії він отримує лише можливість ненадовго перепочити від фізичних та психічних проблем.

Характерні прояви залежності від ПАР, на які слід звернути увагу і якнайшвидше вжити необхідних заходів:

  • безпідставні зникнення з дому на досить тривалий час;
  • різкі несподівані зміни поведінки (необґрунтована агресивність, злобність, замкнутість, брехливість, відчуженість, неохайність);
  • поява боргів, зникнення з дому цінних речей і грошей, крадіжки;
  • втрата інтересу до колишніх захоплень, занять;
  • поява в домі флаконів/паковань тощо з невідомими речовинами;
  • наявність серед особистих речей шприців, голок, гумових джгутів, таблеток, наркотичних речовин;
  • поява у лексиконі нових жаргонних слів;
  • наявність слідів від ін’єкцій на будь-яких частинах тіла, особливо на передпліччі;
  • розлади сну (безсоння або надзвичайно тривалий сон, сон удень, важке пробудження і засинання, тяжкий сон);
  • розлади апетиту (різке підвищення апетиту або його відсутність, вживання значної кількості солодощів, поява надзвичайної спраги);
  • зміни розміру зіниць (зіниці різко розширені або звужені до розміру булавкової головки) та кольору шкіри (різко бліда, сірувата).

Наявність у підлітків однієї або декількох з вищевказаних ознак не дає підстав для ствердження того, що дитина вживає наркотики. Діагноз наркотичного сп’яніння може бути встановлений тільки лікарем- наркологом, а діагноз наркоманія – тільки лікарсько-консультаційною комісією. Однак це повинно спонукати батьків, вчителів більш пильно віднестись до поведінки дитини, звернутись за порадою до лікаря- нарколога.
Адже отримавши кваліфіковану медичну та психологічну допомогу при перших спробах вживання, дитина чи молода людина має більше шансів уникнути страшної прірви наркотичної залежності.

Крім того, слід пам’ятати, що майже всі дії, пов’язані з наркотиками, переслідуються законом.

Тут наведено тількі деякі основні поняття і терміни, але слід пам’ятати, що наркотики можуть зкалічити долю людини вже при першому знайомстві з ними.