Варто знати
Заяви-розрахунки за лікарняними через ізоляцію від COVID-19 подаються окремо
Для отримання фінансування від Фонду соціального страхування України допомог за лікарняними листками, виданими у зв’язку з ізоляцією від COVID-19, страхувальники (роботодавці) мають формувати окремі заяви-розрахунки, до яких не включаються лікарняні з інших причин непрацездатності.
Так, у разі подання працівниками лікарняних листків із зазначенням причини непрацездатності «ізоляція від COVID-19 – 11», на їх підставі формується окрема заява-розрахунок, до якої необхідно включати лише зазначені листки непрацездатності.
При формуванні такої заяви-розрахунку роботодавець у Додатку 1.1 у колонці 10 вказує причину непрацездатності – 11, тобто ізоляція від COVID-19.
За лікарняними листками, виданими з інших причин, формується заява-розрахунок на загальних підставах.
Нагадаємо, усі застраховані особи мають право на компенсацію від Фонду соціального страхування України втраченого заробітку за час ізоляції від COVID-19. Виплата такої допомоги здійснюється на підставі відповідного листка непрацездатності, її розмір становить 50% середнього доходу незалежно від тривалості страхового стажу.
Водночас, для медичних працівників ФССУ компенсує втрачений за час ізоляції від COVID-19 заробіток у розмірі 100% середнього доходу.
При оформленні заяви-розрахунку, за якою Фонд соціального страхування України фінансує лікарняні, роботодавці мають вказувати ті листки непрацездатності, на підставі яких необхідно здійснити виплату матеріального забезпечення. Включення до заяви-розрахунку лише первинного лікарняного листка без зазначення листків непрацездатності, які були видані як продовження первинного, та за якими призначено допомогу від Фонду, є порушенням порядку використання страхових коштів.
Допомога по тимчасовій непрацездатності призначається на підставі лікарняного листка та фінансується Фондом після отримання від страхувальника (роботодавця) відповідної заяви-розрахунку.
При цьому, кожен листок непрацездатності вважається окремою підставою для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності незалежно від того, є він первинним, чи виданим як продовження первинного. Отже, під час оформлення заяви-розрахунку страхувальник має вносити дані по кожному з листків непрацездатності застрахованої особи, які підтверджують страховий випадок, в окремі рядки.
Подання до Фонду заяви-розрахунку, у якій зазначено одним записом дані про серію та номер первинного листка непрацездатності застрахованої особи, а кількість днів тимчасової непрацездатності, що підлягали оплаті, та сума матеріального забезпечення – за весь період непрацездатності застрахованої особи (згідно з первинним листком непрацездатності та відповідно до листків непрацездатності, які були видані, як продовження первинного), є порушенням порядку використання страхових коштів. Суми страхових коштів, які отримані та використані страхувальником на підставі таких даних заяви-розрахунку, вважаються неправомірно витраченими та підлягають поверненню до Фонду із застосуванням фінансових санкцій.
Звільнені від сплати єдиного внеску ФОП і частково безробітні мають право на виплати від Фонду
Фізичні особи-підприємці і самозайняті особи, які тимчасово звільнені від сплати ЄСВ з метою їх підтримки на період дії протиепідемічних заходів, а також частково безробітні продовжують вважатись застрахованими у Фонді соціального страхування України особами.
Такі особи мають право на усі виплати та послуги від Фонду, передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Зокрема, допомогу по тимчасовій втраті працездатності в разі хвороби або травми, а також компенсацію втраченого заробітку за час ізоляції від COVID-19 на підставі відповідних лікарняних листків.
При обчисленні середньоденного доходу для визначення розміру допомоги від ФССУ період звільнення від сплати єдиного внеску вважається невідпрацьованим з поважних причин. Ці місяці не включаються у розрахунковий період.
Однак, період часткового безробіття не відноситься до поважних причин і не виключається з розрахункового періоду. При обчисленні середньоденної заробітної плати для таких осіб враховують нараховану заробітну плату, з якої сплачено ЄСВ.
При цьому, не включається до суми заробітної плати, з якої обчислюється середня заробітна плата, допомога по частковому безробіттю, яка на період карантину надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, за зверненням роботодавця для її виплати працівникам
Період відпустки без збереження зарплати є невідпрацьованим з поважних причин і не зменшує розмір допомог від Фонду
Період перебування у відпустці без збереження заробітної плати вважається невідпрацьованим з поважних причин та виключається з розрахункового періоду при визначенні суми матеріального забезпечення від Фонду соціального страхування України.
Строк такої відпустки у загальних випадках складає до 15 календарних днів на рік. Водночас, на період накладеного карантину тривалість відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін може перевищувати 15 календарних днів. Зазначена норма регламентована частиною третьою статті 84 КЗпП України та частиною третьою статті 26 Закону України «Про відпустки», відповідні зміни набули чинності 17.03.2020.
Незалежно від тривалості, період відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін вважається невідпрацьованим з поважних причин, а отже, виключається з розрахункового періоду та не зменшує суму виплат за лікарняними від Фонду.
Зазначимо, розмір допомоги по тимчасовій втраті працездатності (оплата за лікарняними) та допомоги по вагітності пологах залежить від середньоденного доходу працівника. Середньоденна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок, на кількість календарних днів перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин. Зокрема, до поважних причин відноситься відпустка без збереження заробітної плати.